Ультралюстри

Світло.Я лечу на світло як метелик на вогонь.Лечу до тебе,згораючи до тла.Забери мене туди де мій попел буде жити.Де я буду дихати.Де кожна клітина мого тіла буде щасливою.

Я живу в постійному коловороті фарби.В круговерті кольорів і запахів.З живими істотами,і соковитими емоціями.Як сплеск,як хвиля,як грім.Під кислотним дощем розчиняю своє тіло,щоб донести до людей те що в середині.Щоб виплеснути це на мокрий,сірий асфальт людських душ.Щоб кислотні калюжі затекли в щілини головного мозку і проросли сімена насичених думок.