Святі

На межі між життям і смертю всі ми стаємо святими.Змивається їдка речовина з вен і змулюються очні яблука.Ми починаємо дихати другими легенями.І думати іншими думками.І жити чужим життям.Ти засинаєш  і не можеш прокинутись.Бо ти на межі.І це не самогубство.Це ,скоріше,прірва в життя.Ти можеш стрибнути і втопитися в морі безглуздя і крайнощів,а можеш залишитися і задихнутися в морі головної болі.Ти в просторі варінтів.Літаєш і натискаєш пальцем на свій вибір,а потім просираєш його в черговій секунді моральної цінності.Обирай скоріше,а то твою долю просре хтось інший.