А на вулиці знову йшов дощ.Мені взагалі не подобається ця зима.Комп забирає все більше часу,тут все менше переглядів,чи то пишу не цікаво,чи то сказати нічого.
Різнокольорові олівці лежать на столі.Вони пахнуть воском і ненамальованими картинами.Які ось ось оживуть,але ти не можеш вдихнути в них життя.Ефірне масло текло по батареї і його аромат уже зносив дах,мабуть вже черезчур.Кактус здається спить.Краплі застили на голках,дихаю,падають на землю,а вона  жадібно їх втягує..в себе.Пір'я,скрізь.Легке.Воно надихає жити.Чесно.Під стелею весіла драбина.І нічого дивного тут немає.Весить собі і все.В серці плеєр,у вухах  Менсон,в руках нитики,творити і жити.Але творити що?Нічого.Воду.Створи воду.Рознеси її по світу ,і хай дивляться,пьють,говорять про неї,думаю,знають.Створи.Зроби це кращє.А головне,нічого не вкради.Або ж вкради як справжній митець.Зачерпни натхнення в чійомусь обличчі,в чиїйсь фразі.І зроби її своєю.Я тебе благословляю!